Аналіз саг в українській історичній науці
Анотація
Здійснено огляд ключових праць українських дослідників ХХІ ст. у галузі сагознавства. Окреслено передумови формування сагознавчих студій в Україні, ключові тенденції, напрямки та перспективи розвитку цієї сфери в українській історіографії. Зазначені дослідження розглянуто у ширшому контексті інтелектуальних тенденцій у різні періоди української історії останніх 30 років.
Вказано, що відправною точкою, яка сприяла початкам дослідження саг в українській історичній науці, був розпад Радянського Союзу та переосмислення у формуванні національного історичного наративу, в якому Україна розглядалася як органічна частина загальноєвропейського простору. Зазначено, що ісландські саги формували нову перспективу у формуванні візії давньої історії України.
Визначено основні запозичення та інтелектуальні впливи. Доведено, що значний вплив на українське сагознавство мали праці радянських та російських скандинавістів. Зауважено, що велике історіософське значення мали також нордичні студії Омеляна Пріцака, які були перекладені українською у 1997–2003 рр. На основі методологічних здобутків автора, а також систематизації північноєвропейських середньовічних згадок про Східну Європу окреслено напрямки, які потребували подальших ґрунтовних досліджень. Завдяки відмінному від російських істориків погляду на державотворчі процеси у Східній Європі витворено дослідницький підхід, який дав змогу адаптувати погляд на саги крізь призму сучасного українського бачення історії Русі.
Стверджено, що здебільшого українські науковці фокусувалися на дослідженні Русі у сагах. Відзначено, що свідчення цих текстів часто ставали аргументом на користь теорії Норманізму чи Антинорманізму. Спостережено, що попри таку обмеженість, саги також вбудовували у ширшу перспективу, порівнюючи їх із матеріалами археології, етнографічними даними та локальними писемними джерелами. Виснувано, що все це робить ці дослідження важливими не лише для аналізу уявлень про Русь та її околиці, а й надає їм методологічної цінності, адже може сприяти появі компаративних напрацювань.
Посилання
Андрощук, Ф. (1994). Етюд про русів: Текст матеріальності і модель культури. Mediaevallia Ucrainica: ментальність та історія ідей, 3, 5–16.
Андрощук, Ф. (2003). К истории обряда интронизации древнерусских князей «сидение на курганах». Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи. VIII–ХІ ст.: матеріали Міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів; Шестовиця, 17–20 липня), 5–10.
Андрощук, Ф. (2004). От Рагнара Лодброка до Видгаутра (о датских и шведских контактах сембов и куршей в эпоху викингов и в раннем средневековье. В Ладога и Глеб Лебедев. Восьмые чтения памяти Анны Мачинской. Санкт-Петербург: Нестор-История, 109–140.
Андрощук, Ф. (2007). К истории контактов между Швецией и Южной Русью в XI–XII вв. Дьнеслово. Київ: Корвінпрес, 100–111.
Андрощук, Ф. (2013). Мечи викингов. Київ: Видавничий дім «Простір».
Андрощук, Ф. (2021). Десятинна церква: відома і невідома. Київ: Laurus.
Андрощук, Ф. (2022). Від вікінгів до Русі. Київ: Laurus.
Войтович, Л. (1990). Генеалогія династії Рюриковичів. Київ.
Войтович, Л. (1996). Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII–XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. Львів.
Войтович, Л. (2006). Княжа доба: портрет еліти. Біла Церква: Вид. О. Пшонківський.
Войтович, Л. (2011). Загадки вікінгів: Ладога і Пліснеськ. Продовження дискусії на межі ХХ–ХХІ століть. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 20, 142–188.
Войтович, Л. (2013a). Олег Віщий історіографічні легенди та реалії. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, 13, 91–123.
Войтович, Л. (2013b). Походження династії Рюриковичів: нові штрихи до старих суперечок. Вісник Львівського університету. Серія історична, 48, 13–44.
Войтович, Л. (2014). Князь Рюрик. Біла Церква: Вид. О. Пшонківський.
Войтович, Л. (2015). Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? Український історичний журнал, 3, 37–55.
Войтович, Л. (2016). Чи був Рагнар Лодброк на руських землях? Україна в Центрально-Східній Європі, 16, 93–107.
Воротняк, І. (2015a). Жіночі образи у вінландських саґах як засоби пропагування християнства в середньовічній Ґренландії та Ісландії. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 1, 144–164.
Воротняк, І. (2015b). Чоловічі персонажі вінландських саґ у контексті поширення християнства на терені Ісландії та Ґренландії доби середньовіччя. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 2, 246–291.
Воротняк, І. (2016). Колонізація ісландцями Гренландії та Вінланду в епоху вікінгів: мотиваційний аспект. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 2, 124–164.
Воротняк, І. (2017a). Образ Вінланда як уособлення «земного раю» в середньовічній ісландській літературній традиції (І). Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 1, 120–159.
Воротняк, І. (2017b). Образ Вінланда як уособлення «земного раю» в середньовічній ісландській літературній традиції (ІІ). Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 2, 71–94.
Воротняк, І. (2023a). Мотиваційні витоки походів вікінгів: дискурс скандинавських джерел. Стародавнє Причорноморʼя, 14, 424–435.
Воротняк, І. (2023b). Ревнительки християнського благочестя у середньовічній Скандинавії: випадок Ґудрід Торб’ярнардоттір. Науковий вісник національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, 1 (57), 138–149.
Гуревич, А. Я. (1972). История и сага. Москва: Наука.
Мельникова, Е. А. (1986). Древнескандинавские географические сочинения. Москва: Наука.
Стурлусон, С. (2023). Молодша Едда (В. Кривоніс, пер. зі староісланд.). Київ: Видавництво Жупанського.
Половинська, В. (2013). Контакти та взаємовпливи Скандинавії і Східнослов’янського світу ХІ – І-ї пол. ХІІ ст. в сфері матеріальної культури і мистецтва. Вісник аграрної історії, 6–7, 166–176.
Половинська, В. (2014). До проблеми давньорусько-скандинавських літературних контактів в контексті обміну духовними цінностями між Сходом і Північчю. Гілея: науковий вісник, 86/7, 14–18.
Половинская, В. (2014). Олавы и Гарды: роль Руси в сакрализации королей-миссионеров. У Т. А. Шрадер (отв. ред.). Скандинавские чтения 2012 года. Этнографические и культурно-исторические аспекты. Москва: МАЭ РАН, 66–71.
Половинська, В. (2015). Давня Русь і Скандинавія: політичні і соціокультурні відносини (XI – перша половина XII ст.) [Неопубл. дис. канд. іст. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. Київ.
Половинська, В. (2018a). Яріцлейв. Постать Ярослава Мудрого на скандинавському тлі. КиМУ.
Половинська, В. (2018b). Ярослав Мудрий очима скандинавів. Проблеми міжнародних відносин. Серія: Політичні науки, 14, 204–219.
Половинська, В. (2020). Епоха Ярослава Мудрого: дискусійні питання та спроба знайти відповіді у скандинавських джерелах. Сіверянський літопис, 3, 4–14.
Пріцак, О. (1997). Походження Русі (Т. 1: Стародавні скандинавські джерела). Київ: Обереги.
Пріцак, О. (2003). Походження Русі (Т. 2: Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія). Київ: Обереги.
Райтаровська, Н. (2018). Українська та зарубіжна історіографія про військово-політичну діяльність Скьольдунгів у Європі. В Л. В. Войтович (ред.), Проблеми історії війн і військового мистецтва, 1, 43–50.
Рыдзевская, Е. (1978). Древняя Русь и Скандинавия в IX–XIV вв. (материалы и исследования). Москва: Наука.
Старша Едда (В. Кривоніс, пер. зі староісланд.). (2020). Київ: Видавництво Жупанського.
Стеблин-Каменский, М. (1979). Древнеисландская литература. Москва: Наука.
Стеблин-Каменский, М. (1984). Мир саги. Становление литературы. Москва: Наука.
Филипчук, О. (2008). Скільки коштував руський найманець у Візантії в Х ст.? Ruthenica, 7, 7–29.
Филипчук, О. (2013). Studia Byzantino-Rossiсa. Експансія, війна та соціальні зміни. Чернівці: Книги-ХХІ.
Филипчук, О. (2014a). Після русько-візантійської війни 968–971 рр.: Іоанн Цимісхій і найманці Русі. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, 702–703, 7–11.
Филипчук, О. (2014b). Харальд Сигурдcсон и русско-византийская война 1043 г. Slověne = Словѣне. International Journal of Slavic Studies, 1, 193–205.
Щодра, О. (2017). Епоха вікінгів у Східній Європі: слов’янсько-скандинавські зв’язки в період формування ранніх слов’янських держав. Проблеми словʼянознавства, 66, 9–27.
Щодра, О. (2018a). Епоха словʼян на Балтиці: економічне піднесення слов’янського Помор’я у ранньому середньовіччі. Проблеми словʼянознавства, 68, 9–27.
Щодра, О. (2018b). «Себе, тобто свій народ, називали рос… Їх король іменується хаканом…»: Руське посольство 838–839 років до Візантії та імперії франків – важлива віха міжнародного визнання Київської держави та початків формування української державності. Княжа доба: історія і культура, 12, 9–24.
Щодра, О. (2018c). Словʼяни балтійського Поморʼя у міжнародній торгівлі раннього середньовіччя. Наукові зошити історичного факультету Львівського університет, 21, 158–179.
Щодра, О. (2019). Між норманізмом та антинорманізмом: дискусії про походження Руси у світлі писемних джерел. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету, 19–20, 115–139.
Щодра, О. (2022). Європейська торгівля з арабським Сходом у VIII–Х ст.: роль словʼян і Русі. Вісник Львівського університету. Серія історична, 54, 13–41.
Clunies Ross, M. (2009). Fornaldarsögur as fantastic ethnographies. In A. Ney, A. Jakobsson, A. Lassen (Red.), Fornaldarsagaerne: Myter og virkelighed. Studier i de oldislandske fornaldarsögur Norðurlanda. København: Museum Tusculanums Forlag, 317–330.
Lassen, A. (2012). Origines Gentium and the learned origin of Fornaldarsögur Norðurlanda. In A. Ney, A. Jakobsson, A. Lassen (Eds.), The Legendary Sagas: Origins and Development. Reykjavík: University of Iceland Press, 33–58.
Orning, H. J. (2016). Transient Borders The Baltic was Viewed from Northern Iceland in the Mid-fifteenth century. In W. Jezierski, L. Hermanson (Eds.). Imagined Communities on the Baltic Rim, from the Eleventh to Fifteenth Centuries. Amsterdam: Amsterdam University Press, 353–378.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
