Образ козацьких реформ короля Стефана Баторія у працях польських істориків кінця ХІХ століття – 1939 року

Анотація

Визначено, що історія створення козацького реєстру за часів правління короля Стефана Баторія була в центрі багатьох козакознавчих досліджень польських істориків, які працювали у період від кінця ХІХ ст. й до початку Другої світової війни. Зазначено, що дослідники звертали увагу на причини, що підштовхнули владу Речі Посполитої до такого кроку й, поруч із потребою використання козацької військової сили у війні з Москвою, акцентували на вагомих обставинах необхідності взяття козаків під контроль держави й забезпечення від їх походів на терени Османської імперії та можливого вибуху війни з нею. Зауважено, що науковці вивчали особливості військової організації реєстрових козаків і часто віднаходили її аналоги в організації типу військ т. зв. угорської піхоти. Вказано, що багато вчених наголошували на частковості реформи та її недовершеності, що не дозволило охопити увесь козацький загал і дієво використати його на користь держави.

Констатовано, що більшість козаків, попри спроби їх покарання, залишалися незалежними та продовжували самостійні військові дії. Стверджено, що дискусійною була у середовищі польських вчених проблема привілеїв, наданих козакам. Відзначено, що попри акценти, що переважали, на обмеженості прав козаків і їх поширенні лише на записаних у реєстр осіб, з’являлися голоси на користь можливого широкого трактування тексту королівських документів із виділенням усього українського козацтва в особливу привілейовану соціальну групу. Досліджено різні підходи істориків до оцінок «баторіанської легенди», яка з’явилася у козацькому середовищі довкола реформ Стефана Баторія у наступні десятиліття. Виснувано, що її оцінювали як наслідок великої любові козаків до короля та вдячності за його заходи, однак здебільшого розглядали як небезпечну видумку, що підштовхувала у майбутньому козаків до боротьби проти влади.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-153-165