«Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!..»: дорогами долі Наталі Лівицької-Холодної

Автор(и)

Ключові слова:

Наталя Лівицька-Холодна, еміграція, Україна, самотність, любов, філософія, світовідчуття, рефлексія, психологізм

Анотація

Розглянуто життєвий і творчий шлях поетки Наталі Лівицької-Холодної у контексті її еміграції; проаналізовано творчу індивідуальність авторки з її темами, оригінальним образним світом, неповторною манерою письма. Осмислено феномен «тільки емігрантки», помножений свідомістю вирваного з корінням з рідної землі роду. Зазначено, що саме відчуття втрати минулого, філософська сфокусованість на образі України стають визначальними для творчості Н. Лівицької-Холодної після Другої світової війни.

Констатовано, що поетичні тексти авторки, які інтерпретовано у статті, вражають глибинними осягненням усіх регістрів людської душі, відтворюють її складну життєву дорогу, сповнену болісних пошуків творчого і жіночого «я» на неприхильних просторах чужини. Зауважено, що еміграція для Н. Лівицької-Холодної – її хресна дорога, її Голгофа, тому й вірші сповнені болем розчарувань, екзистенційними рефлексіями, невтомним пошуком сенсу буття.

З’ясовано, що перша збірка Н. Лівицької-Холодної «Вогонь і попіл» подарувала українській літературі особливу поезію – еротичну, з нахилом до психологізації почуттів ліричної героїні. Вказано, що її яскраво виражена європейськість проявилася через модерність поетичного письма – вдалий синтез неокласичних, неоромантичних, експресіоністичних і сюрреалістичних ознак. Виявлено, що дуже часто поетка переносить свої переживання з площини особистісної на обрії з патріотичною мотивацією, а історичні події перетворює у міф з метою відображення кардіограми надчуттєвих емоцій. Спостережено, що невимовний біль від розлуки з рідною землею, патріотична невтоленість – така тематична настроєвість другої збірки «Сім літер». З’ясовано, що своєрідним підсумком творчості Н. Лівицької-Холодної стала книжка «Поезії, старі і нові», у якій відтворено особисту драму поетки, спровоковану другою еміграцією та руїнами Європи на тлі світової катастрофи духу, породженої трагедією Другої світової війни.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-292-308

Посилання

Бойчук, Б. (1985). Розмова з Наталею Лівицькою-Холодною. Сучасність, 3, 8–17.

Гнатишак, М. (1936). [Рец. на кн. Отаманець Л. Світанок: поезії. Львів, 1936]. Дзвони, 4, 163–171.

Гординський, С. (1935). Чотири реторти лірики. Назустріч, 2, 2–3.

Ільницький, М. (1991). Погляд у душу. Дзвін, 6, 20–21.

Куценко, Л. (1997). З епістолярію Наталі Лівицької-Холодної. Вежа, 8–9, 27–37.

Куценко, Л. (2004). Наталя Лівицька-Холодна. Нарис життя і творчості. Кіровоград.

Легка, О. (2007). Життя – це любов (Еротичний роман у віршах Наталі Лівицької-Холодної). Львів.

Лівицька-Холодна, Н. (1986). Поезії, старі і нові. Нью-Йорк.

Лівицька-Холодна, Н. (1987). Слово лауреата. Віднова, 6–7, 363–368.

Мосендз, Л. (1935). [Рец. на кн. Лівицька-Холодна, Н. Вогонь і попіл. Варшава, 1934]. Вістник, 3, 233.

Назустріч. (1938). 3, 2.

Рубчак, Б. (1986). Серце надвоє роздерте. В Н. Лівицька-Холодна, Поезії, старі і нові. Нью-Йорк.

Салига, Т. (1994). Сім літер любові. Високе світло: Літературно-критичні студії. Львів, 112–131.

СМ: Світ молоді. (1935). Коломия, 4, 4–13.

Фізер, І. (1987). Старі й нові поезії Н. Лівицької-Холодної. Віднова, 6–7, 356–363.

Шерех, Ю. (1993). Без назви. Шерех, Ю. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології. Київ, 364–409.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30