Поезія як свідчення: голос Вікторії Амеліної
Ключові слова:
війна, травматичний досвід, мова війни, сучасна українська мілітарна поезія, его-документ, свідченняАнотація
Вивчено особливості сучасної української мілітарної поезії крізь призму творчості Вікторії Амеліної. Основну увагу зосереджено на проблемі голосу свідків та травми покоління, яке застала війна. Осібно закцентовано на проблемі пам’яті, що слугує основним засобом репрезентації власної ідентичности, яка відображається в різних аспектах. Охарактеризовано постать Вікторії Амеліної, відомої української письменниці, громадської діячки, волонтерки, авторки романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014) та «Дім для Дома» (2017), книжкок для дітей «Хтось, Або Водяне Серце» (2016) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021), лауреатки міжнародних та всеукраїнських премій, яка була вбита влітку 2023 р. у м. Краматорськ унаслідок влучання балістичної ракети «Іскандер» у піцерію «Ria». Проаналізовано поетичну збірку «Свідчення», що вийшла вже після смерті авторки у 2024 р., яку можна трактувати як его-документ фіксації злочинів та болю, історії спротиву та боротьби. Головно увагу зосереджено на перенесенні травматичного досвіду сучасної російсько-української війни засобами літератури, а також означено особливості поезії В. Амеліної, зокрема закцентовано на основних мотивах віршів, написаних після повномасштабного вторгнення (мотив смерті, мотив утрати дому та його віднайдення, мотив пам’яті, оптимістична візія майбутнього, мотив віри та зневіри в Богові). Простежено, як функціонує пам’ять покоління, яке застала війна, як література конструює пам’ять, у який спосіб перехрещуються «давня» і «нова» пам’яті, як відбувається картографування місць пам’яті та які механізми є найдієвішими в процесі прописування досвіду війни на сучасній меморіальній мапі українців. Також увагу зосереджено на найважливіших та найзнаковіших ландшафтах і топосах війни, зокрема містах та місцях пам’яті, болю, спротиву (рідний дім, чужий дім, укриття, рідне місто, братська могила, пам’ять тощо).
Посилання
Амеліна, В. (2019). Дім для Дома. Львів: Видавництво Старого Лева.
Амеліна, В. (2024). Свідчення. Львів: Видавництво Старого Лева.
Вакуленко-К., В. (2023). «Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші». Харків: Vivat.
Забужко, О. (2016). «І знов я влізаю в танк…». Вибрані тексти 2012–2016. Статті, есе, інтерв’ю, спогади. Київ: КОМОРА.
Забужко, О. (2023). Засвідчити на всі потомні віки про нове Розстріляне Відродження. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3731621-zasvidciti-na-vsi-potomni-viki-pro-nove-rozstrilane-vidrodzenna.html
Карут, К. (2017). Почути травму. Розмови з провідними спеціалістами з теорії та лікування катастрофічних досвідів (К. Диса, пер. з англ.). Київ: Дух і літера.
Коцарев, О. (2023). Великі ролі маленьких речей. https://www.verbum.com.ua/03/2023/philosophy-of-the-everyday/grand-roles-of-tiny-things/
Левантович, О. (2024). «Українці бояться не Страшного суду, а страшного безсуддя», – культурологиня Ірина Старовойт. https://lb.ua/culture/2024/03/15/603308_ukraintsi_boyatsya_strashnogo_sudu.html
Михед, О. (2022). Мова війни. https://pen.org.ua/mova-vijni
Пастух, Т. (2024). До нового канону української поезії. https://zbruc.eu/node/117641
Поліщук, Я. (2016). Реактивність літератури. Київ: Академвидав.
Поллак, М. (2015). Отруєні пейзажі (Н. Ваховська, пер. з нім.). Чернівці: Книги-ХХІ.
Пухонська, О. (2022). Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі. Брустурів: Дискурсус.
Черниш, А. (2016). Трансмісія батьківської травми у психології дітей (за романом С. Процюка «Інфекція»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 24(1), 75–77.
Чижевський, К. (2025). Життя на видиху. Вікторія Амеліна. https://krytyka.com/ua/articles/zhyttia-na-vydykhu-viktoriia-amelina?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1UxLVPglOI4p5fK243HgwZJSLmRfCuBQrZ5N819FyBlvvdkMIXLq-mGVI_aem_PN-3Eud69G9e0hi13k1INg
Якубовська-Кравчик, К. (2021). Вступ. В К. Якубовська-Кравчик (наук. ред.), Літературний образ дитинства в часи кризи XX–XXI ст. Варшава: POZKAL, 9–11. https://doi.org/10.31338/uw.9788323553809
Agamben, G. (1999). The Remnants of Auschwitz: the Witness and the Archive. New York: Zone Books.
Bachelard, G. (1994). The poetics of space. Boston: Beacon Press.
Caruth, C. (1995). Trauma: Exploration in memory. Baltimore: John Hopkins UP.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.