Змія в культі фригійського бога Сабазія як приклад народних вірувань населення античного світу
Ключові слова:
східні культи, сакральні предмети, епіграфічні й археологічні пам’ятки, культ змії, народні вірування, СабазійАнотація
Проаналізовано роботи відомих європейських етнологів і дослідників релігій античності – С. Шнайдера, Е. Кюстера, Г. Перльса, М. Нільссона, у яких розглянуто проблему ролі змії в міфології, народних віруваннях та культових практиках населення античного світу. На основі даних найважливіших історичних досліджень подано загальну характеристику культу фригійського бога Сабазія, важливе значення в якому відігравала змія-парей. Опрацьовано свідчення таких античних авторів, як Демосфен, Теофраст, Артемідор Далдіанський, і християнських апологетів Климента Александрійського, Анобія Афра та Юлія Фірміка Матерна на предмет висвітлення випадків використання змій у сабазіанських містеріальних практиках і сприйняття цієї тварини як втілення самого божества. Розглянуто та класифіковано основні іконографічні типи зображення змії на різного роду культових предметах: бронзових руках Сабазія, нагрудних таблицях жерців, нашийних обручах, наручних браслетах, кам’яних стелах, глиняних посудинах. З’ясовано, що змія була одним із матеріальних виявів Сабазія.
Висловлено припущення про можливі паралелі між пошануванням цього фригійського божества з давньогрецькими культами Зевса Ктесія та Зевса Мейліхія. Завдяки свідченню Теофраста встановлено, що Сабазій міг нейтралізувати провіщені через раптову появу змії перед людиною її майбутні неприємності. Визначено факт неможливості однозначного тлумачення згаданого християнськими апологетами обряду пропускання сповідниками культу «бога крізь лоно». Присутність рельєфу змії на бронзових руках фригійського бога потрактовано як доказ використання таких культових предметів в апотропеїчних цілях. Стверджено, що поклоніння Сабазію було чітко пов’язане з народними магічними практиками, свідченням чого стала важлива роль змії в його культі.
DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-3-13Посилання
Арнобий. (2008). Против язычников (Н. Дроздов, пер. с лат.). Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета.
Артемидор. (1999). Сонник (Онейрокритика) (Р. Грищенков, сост., общ. ред.). Санкт-Петербург: ООО «Издательство “Kpисталл”».
Валерий, М. (2020). Девять книг достопамятных деяний и высказываний (А. Сморчкова, пер. с лат.). Москва.
Демосфен. (1996). Речи: в 3 т., 3 (С. Радциг, пер. с др. гр.). Москва: Памятники исторической мысли.
Климент, А. (2006). Увещевание к язычникам. Кто из богатых спасется (А. Братухин, пер. с др. гр.). Санкт-Петербург: Издательство Олега Абышко.
Нильссон, М. (1998). Греческая народная религия (С. Клементьева, пер. с англ.). Санкт-Петербург: Алетейя.
Феофраст. (1972). Характеры (Г. Стратановского, пер. с др. гр.). Ленинград: Наука.
Blinkenberg, Chr. (1904). Archäologische Studien (Darstellungen des Sabazios und Denkmäler seines Kultes). Kopenhagen; Leipzig.
Julius, Firmicus, Maternus. (1971). De errore profanarum religionum (R. Oster, Jr., transl from Lat.). Houston: Rice University.
Küster, E. (1913). Die Schlange in der griechischen Kunst und Religion. Gießen.
Lane, E. (Ed.). (1985). Corpus Cultus Iovis Sabazii (CCIS). (Vol. 2: The other monuments and literary evidence). Leiden: E. J. Brill.
Lane, E. (Ed.). (1989). Corpus Cultus Iovis Sabazii (CCIS). (Vol. 3: Conclusions). Leiden; New York; København; Köln: E. J. Brill.
Perls, H. (1937). Wąż w wierzeniach ludu polskiego. Lwów.
Schneider, S. (1910). Król wężów. Studyum etnologiczne. Lud. Kwartalnik еtnograficzny, 16, 17–32.
Vermaseren, M. (Ed.). (1983). Corpus Cultus Iovis Sabazii (CCIS) (Vol. 1: The hands). Leiden: E. J. Brill.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
