Городельська унія 1413 року в польській історіографії кінця ХІХ – першої половини ХХ століття

Анотація

Проаналізовано особливості зображення процесу укладення унійного договору між Королівством Польським та Великим князівством Литовським у Городлі 1413 р. і його наслідків у працях польських істориків, що творили в кінці ХІХ ст. і до 1939 р. Висвітлено пошуки вченими причин, які спонукали польську й литовську сторони до оновлення союзних домовленостей між обома державами. Розглянуто оцінки дослідниками зовнішньо- та внутрішньополітичних обставин, що формували особливості підходів до унії політичних еліт обох держав. Встановлено роль, яку відводили польські вчені чинникам війни проти Тевтонського ордену в 1410 р. і Грюнвальдської битви. Вивчено дефініції істориками сутності нових умов унійних домовленостей. Визначено роль, яку польські науковці відводили в цих процесах правителям Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Спостережено, зокрема, що особу короля Владислава Ягайла історики оцінювали як доволі слабкого політика, що пішов на значні поступки для можновладців та за намовами князя Вітовта; натомість самого литовського володаря – як здібного тонкого політика.

Встановлено, що дискусійною для вчених була юридична суть договору щодо долі самого Великого князівства Литовського. Розглянуто аргументацію істориків на користь тверджень про інкорпорацію Литовсько-Руської держави у склад Королівства Польського: як рівноправного обʼєднання обох організмів чи фактичне збереження незалежності Литви при союзі з Польщею. Вивчено особливості підходів науковців до проблеми надання литовському боярству польських гербів і привілеїв. Звернено увагу на акценти польських істориків та їхню інтерпретацію цих подій, що створювало основу для міфологізації і прославлення Городельського акта. Показано інтерпретації та спроби польських дослідників виправдати відсутності поширення привілеїв на православну руську аристократію. Досліджено особливості оцінок наслідків Городельської унії для всього наступного унійного процесу між політичними організмами та народами обох держав.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-23-36