Досвід пам’яткоохоронної діяльності Національного заповідника «Давній Галич»

Анотація

Проаналізовано пам’яткоохоронну діяльність Національного заповідника «Давній Галич» і надано рекомендації щодо удосконалення державного регулювання у сфері охорони культурної спадщини України загалом та Національному заповіднику «Давній Галич» зокрема. Схарактеризовано сучасний стан у сфері охорони культурної спадщини в Україні й Національному заповіднику «Давній Галич». На основі аналізу наявних програм, орієнтованих на збереження й охорону культурної спадщини, визначено низку типових для Національного заповідника «Давній Галич» проблем у цій сфері: недостатність державного фінансування; розпорошеність правових норм, що стосуються сфери культурної спадщини, низька інформованість власників щодо їх обов’язків, недостатні санкції за порушення норм; відсутність або застарілість охоронної документації для великої частки об’єктів культурної спадщини; відсутність інформації про власників або балансоутримувачів частини пам’яток; несприятливий інвестиційний клімат. Визначено, що великий недолік, який впливає на якість управління культурним спадком давнього Галича, – відсутність повноцінного обліку культурних пам’яток.

Виділено чинники, які сприятимуть покращенню державного регулювання у сфері охорони культурних надбань. Встановлено, що на сьогодні головне завдання для пам’яткоохоронців Національного заповідника «Давній Галич», як і, зрештою, всієї світової спільноти полягає у збереженні автентичного фундаменту Свято-Успенського собору ХІІ ст. у с. Крилос та історико-культурного ансамблю Крилоського городища, який творить сам фундамент, каплиці Святого Василія, церкви Успіння Пресвятої Богородиці, пам’яток архітектури національного значення ХV ст. і ХVІ ст., а також Митрополичих палат, пам’ятки архітектури місцевого значення ХІХ ст. та пам’ятки архітектури національного значення – храму Святого Пантелеймона.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-83-92