«Граматыка Словєнскаӕ» Івана Ужевича в канві Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.: рандеву з українським мовознавством
Ключові слова:
українська мова XVI–XVII ст., українська мова в системі інших слов’янських мов, граматика, Іван Ужевич, Національна бібліотека ФранціїАнотація
Пропонована розвідка присвячена знаковій праці української мови середини XVII ст. І. Ужевича та продовжує цикл досліджень про рукописні та друковані граматики.
Встановлено, що «Граматыка словєнскаӕ» (1643) І. Ужевича, писана латинською мовою, – це перша спроба описати граматичну систему української мови середини XVII ст., саме тому її і введено до реєстру джерел Словника української мови XVI – першої половини XVII ст. Зазначено, що ця надважлива праця, яка могла б дати поштовх розвитку граматичної науки в Україні, століттями була невідомою для української лінгвістики. Вказано, що граматика була знаною серед видатних славістів ХІХ – початку ХХ ст. (І. Мартинов, В. Ягич), про неї згадано у працях українських дослідників початку ХХ ст. (І. Борщак) і другої половини ХХ ст. (О. Горбач), які перебували за межами України. Однак зауважено, що для українського мовознавства граматику І. Ужевича відкрили І. Білодід та Є. Кудрицький, здійснивши факсимільне видання рукопису. Наголошено, що українські лінгвісти і в Україні, і поза її межами працювали саме з копією паризького манускрипту (О. Горбач, І. Білодід, Є. Кудрицький, В. Німчук тощо). Акцентовано, що фотокопію рукопису до України було передано 1965 р. завдяки французьким мовознавцям-славістам А. Мазонові та М. Шеррер.
Наголошено, що вперше в українському мовознавстві авторка пропонованої студії отримала унікальну можливість працювати з оригіналом манускрипту «Граматыки» (1643) І. Ужевича, який зберігається в Парижі, що дало змогу виявити низку неточностей щодо опису цієї памʼятки. Зокрема, встановлено назву та номер, під яким сьогодні зберігається рукопис (Joannis Usevicii grammatica Sclavonica, 7568А), а також уточнено назву місця збереження – Відділ рукописів Національної бібліотеки Франції Рішельє (Departement des manuscripts, Bibliothèque nationale de France à Richelieu). Висловлено також певні припущення та міркування щодо історії граматики і власне постаті І. Ужевича.
DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-185-195Посилання
Білодід, І., Кудрицький, Є. (1970). Іван Ужевич і його граматика. В Білодід, І., Кудрицький, Є. (уклад.). Граматика словʼянська І. Ужевича. Київ: Наукова думка, І–ХХVI.
Борщак, І. (1924). Звідомлення Ілька Борщака з дослідів в архівах Західньої Европи, переслане Українській Академії Наук у Київі. Записки НТШ (Т. 134–135: Праці історично-фільософічної секції). Львів, 241–248.
Горбач, О. (1967). Рукописна «Граматыка словенская» Івана Ужевича з 1643 й 1645 років. Наукові Записки Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 16(17), 3–22.
Гр. 1643: Граматыка словєнскаӕ написана прε(з) Іѡанна Үжєвича словѧнина Славнои Акадεмїи Пари(з)скои в Тεѡлогїи Студεнта в Парижү. (1643). Bibliothèque nationale de France à Richelieu. Departement des manuscript. Latin 7568А.
CУМ16–17: Гринчишин, Д., Чікало, М. (відп. ред.). (1994–20…). Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. Львів.
Добровский, І. (1833). Грамматика языка славянскаго по древнему нарѣчію, 1. Санктпетербург: въ типографіи департамента народнаго просвѣщенія.
Жовтобрюх, М. (1982). Частини мови в «Граматиці словʼянській» І. Ужевича. В Східнословʼянські граматики XVI–XVII ст. Київ: Наукова думка, 51–58.
Мойсієнко, В. (2002). До проблеми визначення рідної говірки «Граматики словенської» Івана Ужевича. Волинь–Житомирщина, 9, 117–120.
Німчук, В. (1985). Мовознавство на Україні в XIV–XVII ст. Київ: Наукова думка.
Німчук, В. (2004). Іван Ужевич. В Русанівський В., Тараненко О. (співгол. ред. кол.). Українська мова. Енциклопедія. Вид. 2 і допов. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 696.
Онацький, Є. (1967). Шерер Марія. В Українська мала енциклопедія: у 8 т., 16 кн. (Кн. 16: Літери Уш–Я). Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині, 2085.
Скляренко, В. (відп. ред.). (2005). Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України – 75, 1930–2005. Матеріали до історії. Київ: Довіра.
ЦДІАУЛ: Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 309 (НТШ), оп. 1, спр. 388 (Біографії дійсних членів товариства з прізвищами на літери «Л–М»: Notice sur les travaux scientifiques de André Mazon).
Ярещенко, А. (2006). Іван Ужевич та його «Граматика словенська» або перші кроки духовної інтеграції в Європу. Харків: Прапор.
BnF: Bibliothèque nationale de France. https://www.bnf.fr/fr.
Borščak, I. (1946). Lectures ukrainiennes avec grammaire, commentaire et lexique. Paris: Imprimairie national.
Bréchignac, C. Création de lʼAcadémie des sciences. 1666. (б. р.). https://francearchives.gouv.fr/fr/pages_histoire/39370.
de la Croix, D., Duchêne, J. (2021). Scholars and Literati at the «Mersenne» Academy (1635–1648). Repertorium Eruditorum Totius Europae, 2, 7–12. https://doi.org/10.14428/rete.v2i0/Mersenne
Dmytrychyn, I. (2020). Élie Borschak, André Mazon et lʼInstitut dʼétudes slaves. Revue des études slaves, 91/1–2, 167–180.
Histoire: Histoire de la Bibliothèque nationale de France. (n. d.). https://www.bnf.fr/fr/histoire-de-la-bibliotheque-nationale-de-france.
Lʼannée 1643: Lʼannée 1643 – documents publiés en 1643. (n. d.). https://data.bnf.fr/fr/date/1643/publications/page3.
Martinof, P. (1858). Les manuscripts slaves de la Bibliothèque imperiale de Paris. Paris: Julien, Lanier, Cosnard et Cie.
Scherrer, M. (1947). Les dumy ukrainiennes. Épopée cosaque. Textes ukrainiens et traductions intégrales avec une introduction et des notes. Paris: Librairie C. Klincksieck.
Scherrer, M. Internet Encyclopedia of Ukraine. (n. d.). https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CS%5CC%5CScherrerMarie.htm
Shevelov, Yu. (1956). Lʼukrainien littéraire. Revue des études slaves, 33/1–4, 68–83.
Wakoulenco, S. (2020). Regarde dʼailleurs: lʼInstitut dʼétudes slaves vu par George Shevelov. Revue des études slaves, 91/1–2, 181–198.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
