Невідома драма Анни Франко-Ключко: «Учителька» як творчий «поклін» Марійці Підгірянці
Ключові слова:
Анна Франко-Ключко, Марійка Підгірянка, педагогічна місія, драматургія, письменники-освітяниАнотація
Уперше до наукового обігу введено п’єсу письменниці й мемуаристки, доньки відомого класика А. Франко-Ключко – «Учителька». Констатовано, що цей текст єдиний відомий на сьогодні серед усього творчого спадку авторки, написаний у жанрі драми. Твір присвячено українській письменниці й учительці Марійці Підгірянці (справжнє прізвище – Марія Ленерт). Розглянуто історію взаємин Анни Франко-Ключко і Марійки Підгірянки. Встановлено, що біографічні шляхи обох жінок перетнулися на Закарпатті, де мешкала Анна Франко-Ключко зі своїм чоловіком, лікарем Петром Ключком, і синами та де учителювала Марійка Підгірянка.
На підставі мемуарних свідчень А. Франко-Ключко та сучасних наукових досліджень розглянуто строкатість і складність мовної, етнічної і національної ситуації у Закарпатті в період міжвоєння, з’ясовано виняткову просвітницьку і націєтворчу роль учительства у становленні українського шкільництва на Закарпатті та зростанні національної свідомості українців цього регіону на шляху до утворення Карпатської України. Вказано на складні політичні обставини, у яких доводилося працювати письменникам-освітянам, на їхній «емігрантський» статус на рідній землі.
Проаналізовано текст драми «Учителька», з’ясовано мотиви його написання, серед яких особисті – вдячність авторки Марійці Підгірянці, яка у 20-х роках ХХ ст. була домашньою учителькою онуків Івана Франка, Тараса і Мирона Ключків, у закарпатському с. Довге; та національні – бажання виокремити на прикладі Марійки Підгірянки надважливу місію українських письменників-освітян у кризові моменти української історії.
Додатком до статті подано публікацію драми А. Франко-Ключко «Учителька», авторизований машинопис якої зберігся в київській квартирі рідного брата авторки – Т. Франка (сьогодні Квартира-музей родини Івана Франка в Києві).
DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-39-248-278
Посилання
Довгаль, С. (1931). Шляхом поступу. Учитель, 7/8, 158–171.
Заклинський, Б. (1925). Марійка Підгірянка. Пчілка, 3/4.
Козак, М. Ю. (2002). Основні тенденції літературного руху 20–30-х років на Закарпатті. Carpatica–Карпатика (Вип. 14: Проблеми вітчизняної і зарубіжної історії з найдавніших часів до наших днів (Ювілейний збірник на пошану доктора істор. наук., проф. В. І. Худанича), 145–154.
Кухта, М. (2018). Виховний національний ідеал у творах закарпатських письменників-освітян 20–30 років ХХ століття. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, 23, 184–187.
Левицький, В. (упоряд.). (2009). Марійка Підігрянка. Для Вкраїни вірно жиймо: твори. Івано-Франківськ.
ЛННБУС-1: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (ЛННБУ ім. Стефаника), ф. 175, Під. 17/ п.1, арк. 1.
ЛННБУС-2: ЛННБУ ім. Стефаника, ф. 175, Під. 29/п. 2, арк. 1.
Тихолоз, Н. (2011). У пошуках утраченого раю (Любов і туга Анни Франківни). Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Франкознавство, 55, 169–194.
Франко-Ключко, А. (1959). Одіссея мого життя. ІІІ. З Ужгороду до Відня. Гомін України, 29, (11 липня), 10; 37, (5 вересня), 10; 38, (12 вересня), 10.
Шалата, М. (упоряд.). (2010). Анна Франко-Ключко. Для Тебе, Тату. Київ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.