Представники шотландського клану Ґордонів як приклад заможних львівських міщан XVII – середини XVIII століття
Ключові слова:
Україна, Львів, Руське воєводство, міщани, шляхта, генеалогія, міська радаАнотація
Зазначено, що надійним джерелом для вивчення міграції шотландців до Львова в XVII – середині XVIII ст. є записи про надання їм міського громадянства, які велися в 1388–1783 рр. Наголошено, що в них міститься інформація лише про заможну частину емігрантів, серед яких особливо виділяються вісім представників шотландського клану Ґордонів: Річард, Йозеф, Александр, Міколай, Франціск та три Томаси. Простежено, що більшість із них були шляхетного походження, обіймали високі посади в міському управлінні, а також займалися торгівлею. Встановлено, що Річард Ґордон – перший представник клану, про перебування якого у Львові збереглися документальні свідчення; Ґордони, які оселялися у місті в наступні десятиліття, очевидно, належали до іншої гілки цієї родини, а їхніх представників можна зарахувати до першого, другого та третього поколінь емігрантів.
Стверджено, що Томас, Александр, Міколай, Франціск, Елізабет та Агнес Ґордони були католиками, адже збереглися записи катедрального костелу про те, що вони ставали хрещеними батьками під час хрещення в католицькому обряді некатоликів. Визначено, що у власності родини Ґордонів перебувало чимало майна навколо пл. Ринок, зокрема вони платили податок на нерухомість за такими сучасними адресами: № 24, № 40, № 43 на пл. Ринок та № 10 на вул. Театральній. Констатовано, що в різні роки Томас Ґордон (?–1697), Томас Ґордон (?–1720), Міколай Ґордон, Александр Ґордон і Франціск Ґордон обіймали такі посади в міському управлінні: член колегії «40-ка мужів», реґент громади, лавник, райця, королівський бурмистер, бурмистер громади, лонгер міської каси, лонгер королівської каси, лонгер водної каси, провізор костелу, доглядач арсеналу, доглядач зерносховища, війт, старший райця, охоронець архіву, провізор школи. Підсумовано, що ця тема є перспективною для подальшого вивчення.
Посилання
Гошко, Т. Д. (2002). Нариси з історії маґдебурзького права в Україні (XVI – початок XVII ст.). Львів: Афіша.
Гуль, О. (2018). Національні меншини в ранньомодерному Львові: етно-конфесійна належність і культурно-освітня діяльність. В І. Соляр (ред.), Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть), 1. Львів, 17–32.
Єзерська, І. (2009). Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII – у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень кафедрального костелу) (Ч. 1: Навернення християн-некатоликів та ви хрещення іудеїв-ортодоксів і мусульман). Вісник Львівського університету. Серія історична, 44, 331–384. http://dx.doi.org/10.30970/his.2009.44.757
Єзерська, І. (2010). Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII – у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень кафедрального костелу) (Ч. 2: вихрещення іудеїв-контрталмудистів). Вісник Львівського університету. Серія історична, 45, 551–588. http://dx.doi.org/10.30970/his.2010.45.731
Запаско, Я. П., Ісаєвич, Я. Д. (1981). Пам’ятки книжкового мистецтва: каталог стародруків, виданих на Україні. Львів: Вища школа.
Заяць, О. А. (2012). Громадяни Львова XIV–XVIIІ ст.: правовий статус, склад, походження. Київ; Львів: Простір-М.
Зубрицький, Д. (2006). Хроніка міста Львова. Львів: Центр Європи.
Капраль, М. (2009). [Рец. на кн. Album civium Leopoliensium. Rejestry przyjęć do prawa miejskiego we Lwowie, 1388–1783. Poznań; Warszawa: Wyd. Andrzej Janeczek., 291 s.]. Український археографічний щорічник, 13/14, 704–709.
Капраль, М. (2012). Люди корпорації: Львівський шевський цех у ХVІІ–ХVІІІ ст. Львів.
Мацевко, І., Мудрий, М. (упоряд.). (2016). У ратуші міста Львова… Від бурмистрів до міських голів. Львів.
ЦДІАЛУ-1: Центральний державний історичний архів України, м. Львів. (ЦДІАЛ України), ф. 132. (Колекція листів державних, громадських та церковних діячів України, Польщі та інших країн), оп. 1, спр. 448.
ЦДІАЛУ-2: ЦДІАЛ України, ф. 132, оп. 1, спр. 449.
ЦДІАЛУ-3: ЦДІАЛ України, ф. 132, оп. 1, спр. 477.
ЦДІАЛУ-4: ЦДІАЛ України, ф. 132, оп. 1, спр. 1083.
ЦДІАЛУ-5: ЦДІАЛ України, ф. 132, оп. 1, спр. 1154.
Шиян, Р. (1994). Торгівля міст Руського і Белзького воєводств ХVІ – першій половині XVІІ ст. Записки наукового товариства імені Шевченка, 228, 123–159.
Шиян, Р. (1998). Купці-шотландці в містах Руського воєводства у ХVІ–XVІІ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична, 33, 50–55.
Юзефович, Я. Т. (2023). Історія Львівського архиєпископства (1614–1700) (М. Капраль, пер. з латин.). Львів. https://doi.org/10.15463/ostdok/BV049323965
Яворський, Ф., Краєвський, А., Чоловський, А. (2017). Львів давній (І. Лемко, пер. з пол.). Львів: Апріорі.
Akta podatkowe miasta Lwowa. (1716). https://dbs.ossolineum.pl/kzc/wyniki_pl.php?RL-000260
Bajer, P. (2012). Scots in the Polish-Lithuanian Commonwealth, 16th to 18th Centuries: The Formation and Disappearance of an Ethnic Group. Leiden; Boston: Brill.
Charewiczowa, Ł. (1930). Klęski zaraz w dawnym Lwowie. Lwów: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa.
Charewiczowa, Ł. (1935). Czarna kamienica i jej mieszkańcy. Lwów: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa.
Łoziński, W. (1890). Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt.
Steuart, A., Baskerville, B., Thomson, J. (1915). Papers relating to the Scots in Poland 1576–1793. Edinburgh: Printed by T. and A. Constable for the Scottish History Society.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.