Берегове в XVII–XVIII століттях: особливості політико-адміністративного та соціально-економічного розвитку

Анотація

Висвітлено питання, пов’язані з історією м. Берегове. Зазначено, що в XVII–XVIII ст. містечко було центром Березького комітату. Зроблено спробу окреслити політико-адміністративні та соціально-економічні проблеми періоду, які сприяють кращому розумінню багатовікової історії міста. Встановлено, що в досліджуваний період Берегове перебувало під юрисдикцією Мукачівського замку, що позначилося на стані і боротьбі міста. Зауважено, що серед трансильванських князів цього періоду найважливішою була міська політика представників династії Ракоці, що означала як захист, так і серйозні випробування для міста, оскільки після Мукачева Берегове стало одним із центрів антигабсбурзьких рухів. Підтвердження політичних та економічних зв’язків між Мукачівським замком як княжим центром і м. Берегове в період визвольних змагань віднайдено в писемних джерелах. Зауважено, що в мирний час мешканців міста неодноразово боронили князі, а, наприклад, у час польського вторгнення вони заплатили високу ціну за прихильність до трансильванського князя.

Наголошено, що трансильванські князі побудували й утримували будинок суду в місті та неодноразово були тут гостями. Звернено увагу на один із найважчих періодів для міста – облогу Мукачівського замку (1685–1688), коли він став ареною військових зіткнень. Встановлено, що під час війни за незалежність під проводом Ф. Ракоці повстанці області зосередилися саме тут, оскільки головний суддя міста С. Кемшеі підтримував Ракоці з перших днів, а Берегове було єдиним містом, де можна було з великим ентузіазмом провести розгортання куруцького антиімперського прапора, відтак в очах імперських військових воно стало відоме як «містечко Куруц».

Вказано, що необхідність забезпечити імперську армію, а згодом і визвольну армію солдатами та продуктами поставила міську адміністрацію у скрутне становище. З’ясовано, що виробництво високоякісного вина було джерелом доходу для фермерів міста – як землевласників, так і простих громадян – за винятком випадків, коли вони стикалися з беззаконням ворожої армії. Виснувано, що після поразки у війні за незалежність місто знову було інтегроване до імперії Габсбургів, продовжуючи функціювати як окружний центр.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-40-41-48