Ефект переливу»: вплив чинника Карпатської України на пошук вирішення українського питання всередині Другої Речі Посполитої в 1938–1939 роках
Ключові слова:
Карпатська Україна, Чехо-Словаччина, Друга Річ Посполита, ОУН, УНДОАнотація
На основі польських архівних джерел комплексно розглянуто вплив появи Карпатської України як української автономії у складі постмюнхенської Чехо-Словаччини на польсько-українські відносини у Східній Галичині та пошук польським урядом шляхів вирішення українського питання у складі Другої Речі Посполитої на зламі 1938–1939 рр. Встановлено, що події в Карпатській Україні мали «ефект переливу» («spillover effect»), який наелектризував українське суспільство по той бік польсько-чехо-словацького кордону, спровокував кризу лояльності українців до Польської держави та спричинив найбільшу нестабільність на польському кордоні з початку 1920-х років. Простежено, що у відповідь польська влада вжила заходів для посилення контролю за кордоном і провела карально-репресивні заходи на пограниччі, які нагадували події «пацифікації» 1930 р.
Проаналізовано, що події в Карпатській Україні, які у Варшаві сприйняли як екзистенційну загрозу, підштовхнули польський уряд до радикалізації внутрішнього курсу проти української меншини у Другій Речі Посполитій, уніфікацію розрізнених підходів і розробки комплексної програми «зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі», покликаної усунути національне (українське) питання з міжнародного порядку денного та посилити обороноздатність Польської держави перед викликом воєнної загрози. Зазначено, що «сек’юритизація» («securitization») національного питання була безпосередньо пов’язана з підготовкою Другої Речі Посполитої до війни, яка ввійшла у фінальну стадії на початку 1939 р. Визначено, що заходи національної асиміляції, які проводили під орудою військових, спричинили крах політики «нормалізації», зростання антидержавних настроїв серед українців та їхню політичну радикалізацію. Констатовано, що форми та методи втручання польських збройних сил у сферу національної політики були доволі суперечливими і їх наслідком стало бажане зміцнення польської присутності на т. зв. східних кресах.
Посилання
Архів НТШ: Архів Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Нью-Йорку (Архів НТШ), фонд Василя Мудрого, box 6.
Вегеш, М. (2005). Нелегальні переходи польсько-чеського кордону. Галичани в обороні Карпатської України (1938‒1939 рр.). Історія і політика, 2. Ужгород.
Вегеш, М. (2019). Нелегальні переходи українців Східної Галичини у карпатську Україну і реакція Польського уряду (1938–1939 рр.). Міжнародний науковий вісник: зб. наук. праць, 1–2(19–20), 29–47.
Вегеш, М. (2020). Нелегальні переходи польсько-чехословацького кордону і Карпатська Україна. В Вегеш, М., Вегеш, І., Палінчак, М., Голонич, Я. Карпатська Україна в центрально-європейській Європейській політичній кризі напередодні Другої світової війни (1938–1939). Фермонт: Academic publishing / Vegesh, M., Vegesh, I., Palinchak, M., Holonič, J. Carpathian Ukraine in Central Ewropean political crisis on the eve of the Second World War (1938–1939). Fairmont: Academic publishing Fairmont. Locust AVE 1489. Fairmont. WV. USA, 84–104.
Висоцький, Р. (1999). Спроба ліквідації ОУН польською владою напередодні Другої світової війни на території Галичини та Волині. 1939 рік в історичній долі України та українців: матеріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 23–24 вересня 1999 р.). Львів, 82–90.
Галайко, Б. (2007). Ситуація на польсько-чехословацькому прикордонні у 1938 р. крізь призму діяльності Польської прикордонної служби. Український визвольний рух, 9, 45–60.
ДАІФО: Державний архів Івано-Франківської області (Держархів Івано-Франківської обл.), ф. 2, оп. 1, спр. 2035, арк. 1–19.
ДАЛО: Державний архів Львівської області (Держархів Львівської обл.), ф. 121, оп. 1, спр. 406, арк. 14.
Діло. (1938. 24 грудня). 4.
Зайцев, О. (2022). Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922‒1939). Львів.
Кук, В. (2004). ОУН і Карпатська Україна. В В. Сергійчук (упоряд.), Августин Волошин як український державник, педагог і релігійний діяч: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Героя України, о. Августина Волошина і 65-річчю проголошення Карпатської України (Київ, 16 березня 2004 р.). Київ, 74–81.
Мельник, К., Лащенко, О., Верига, В. (ред.). (1993). На зов Києва: Український націоналізм в II світовій війні: зб. статей, спогадів і документів. Київ.
Нова свобода. (1938, 21 жовтня).
Новий шлях. (1938, 10 листопада).
Романишин, Н. (2012). Політика польського уряду щодо українців Галичини напередодні Другої світової війни. Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини, 10, 223–225.
Романишин, Н. (2014). Проголошення автономії Карпатської України й Галичина. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія, 1/2, 50–55.
Романишин, Н. (2017). Діяльність ОУН в документах польських спецслужб доби Карпатської України. Вісник Львівського університету. Серія історична, 53, 258–266.
Сивіцький, М. (2005). Історія польсько-українських конфліктів, 1 (Є. Петренко, пер. з пол.). Київ.
Федевич, К. (2009). Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920–1930-ті рр.). Київ.
Швагуляк, М. (2000). Українське питання в міжнародних політичних кризах передодня Другої світової війни (1938‒1939). Вісник Львівського університету. Серія історична, 35‒36, 296–320.
ЦДІАЛ: Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України), ф. 204, оп. 1, спр. 1223.
Archiv MZV-1: Archiv Ministerstva zahraničních věcí České republiky (Archiv MZV), II. sekce (1918‒1939), III. řada, kart. 465.
Archiv MZV-2: Archiv MZV, II. sekce (1918‒1939), III. řada, kart. 470.
AAN-1: Archiwum Akt Nowych (AAN), MSZ, sygn. 5463.
AAN-2: AAN, Polacy na ziemiach wschodnich RP i na terenie ZSRR w latach 1918–1944, 2478, sygn. 2199.
AAN-3: AAN, Prezydium Rady Ministrów, akta grupowa, sygn. 148‒264.
AAN-4: AAN, Sztab Główny w Warszawie, cz. I, sygn. 616/309.
AAN-5: AAN, Sztab Główny w Warszawie, cz. I, sygn. 616/310.
AAN-6: AAN, Urząd Wojewódzki we Lwowie, zesp. 1185, sygn. 974/30.
Archiwum Straży Granicznej w Szczecinie, Dowództwo Korpusu Ochrony Pogranicza 177, sygn. 52.
CAW-1: Centralne Archiwum Wojskowe (CAW), VIII.800, sygn. 72.
CAW-2: CAW, GISZ, sygn. 302.4.258.
CAW-3: CAW, GISZ, sygn. I 302.10.24.
Deszczyński, M. (2003). Ostatni egzamin. Wojsko Polskie wobec kryzysu czechosłowackiego 1938–1939. Warszawa.
Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Czechowska, K. (2023). Polska dyplomacja wobec «kwestii żydowskiej» w latach 1932–1939. Gdańsk; Warszawa.
Kornat, M., Wołos, M. (2021). Józef Beck. Biografia. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Motyka, G. (2006). Ukraińska partyzantka 1942‒1960. Działalność Organizacji Ukraińskich Nacionalistów i Ukrańskiej Powstańczej Armii. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm.
Nowak, M. (2007). Narodowcy i Ukraińcy. Narodowa Demokracja wobec mniejszości ukraińskiej w Polsce 1922‒1939. Gdansk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego.
Paruch, W. (1997). Od konsolidacji państwowej do konsolidacji narodowej. Mniejszości narodowe w myśli politycznej obozu piłsudczykowskiego (1926–1939). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Pahiria, O. (2024). The Ukrainian Question in the Foreign Policy of the Second Polish Republic at the Turn of 1938–1939. East European Historical Bulletin, 30. Drohobych, 131–145.
PAAA: Politisches Archiv des Auswärtigen Amts (PAAA), R 101 28881, Büro Reichsaußenminister, Akten, Polen, 1936‒1938, Bd. 28.
Samuś, P. (2017). Wicemarszałek Wasyl Mudryj (1893‒1966): ugody polsko-ukraińskiej orędownik daremny. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper.
Siwicki, M. (1994). Dzieje konfliktów polsko-ukraińskich, 1. Warszawa.
Sławoj-Składkowski, F. (1964). Nie ostatnie słowo oskarżonego. Londyn.
Włodarkiewicz, W. (2013). Przed zagładą: społeczeństwo Wołynia i Małopolski Wschodniej wobec państwa polskiego (1935–1939). Warszawa.
Wysocki, R. (2003). Organizacja Ukraińskich Nacionalistów w Polsce w latach 1929–1939. Geneza, struktura, program, ideologia. Lublin: Wydawnictwo Universytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Wyszczelski, L. (2008). W Obliczu Wojny. Wojsko Polskie 1936–1939. Warszawa.
Wyszczelski, L. (2013). Marszałek Polski Edward Śmigły-Rydz (1886‒1941). Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
