Рідкісний медальйон із поховання у крипті кармелітського костелу в Дубні

Автор(и)

Ключові слова:

Дубно, кармелітський костел, крипта, поховання, медальйон, Матір Божа дель Пілар зі Сарагоси, св. Бенедикт

Анотація

Розглянуто обставини, що обумовили доступ дослідників у підземелля костелу. У 2011 р. здійснено попереднє обстеження, під час якого з’ясовано кількість погребальних комор, стан збереження поховань. У 2017 р. проведено рятівні дослідження під час упорядкування крипти. Метою цих праць було визначено усунення із приміщення решток поруйнованих останків для подальшого їх перезахоронення на території монастиря.

Представлено коротку історію виникнення монастиря, основні етапи його функціювання, перепрофілювання і закриття. Відзначено основні риси архітектури костелу Святого Йосипа та місцезнаходження крипти. На сьогодні встановлено планувальну структуру підземелля, влаштованого під центральним нефом. Виявлено дві комори, у східній із яких у стінах були заглиблення-ніші, призначені для індивідуальних поховань.

Зазначено, що поховання, здійснені свого часу у крипті, збереглися в дуже зруйнованому стані – скупчення розрізнених кісток скелетів залягали не в анатомічному порядку. Зібрано 40 уцілілих черепів. Між останками зафіксовано низку артефактів, які репрезентують поховальний інвентар, здебільша це особисті предмети християнського благочестя та елементи аксесуарів до верхнього одягу і взуття. Основну увагу зосереджено на аналізі одного медальйона, який на теренах України знайдено вперше.

Зазначено, що іконографія медальйона пов’язана з відомим в Іспанії санктуарієм у м. Сарагоса, де розташована базиліка Матері Божої Сарагоської – патронки всього іспанського світу. Встановлено, що на аверсі знахідки зображена постать Діви Марії з Дитятком Ісусом, а особливістю цієї композиції є те, що Богородиця стоїть на колоні (яшмовій), у підніжжі якої – на колінах св. Яків Апостол Старший з учнями. Констатовано, що кожний елемент зображення наділений християнською символікою, тому детально розглядається ідейний зміст сюжету й історія його виникнення, безпосередньо пов’язані з місіонерською діяльністю св. Якова на території іспанських провінцій Римської імперії відразу після воскресіння Ісуса Христа.

На зворотній поверхні медальйона представлено образ св. Бенедикта Нурсійського. Стверджено, що предмети довкола святого відображають основні етапи його життя, а символіка окремих із них своїм корінням сягає подій, про які мовиться у Старому Заповіті.

Виснувано, що виявлений у кармелітському костелі в Дубні медальйон має аналогії, відомі з теренів Центральної та Західної Європи, звідки паломницьким шляхом чи за посередництвом ченців-бенедиктинців він потрапив до України. Наголошено, що зображення образу Матері Божої дель Пілар (на Колоні) Сарагоської на аверсі медальйона – на сьогодні єдина подібна знахідка в Україні.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2024-40-154-164

Посилання

Гупало, В. (2022). Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти у XVII – першій половині ХІХ століття. Львів: Простір-М.

Жариков, Н. Л. (ред.). (1985). Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (1983–1986): иллюстрированный справочник-каталог: в 4 т., 3. Киев: Будівельник.

Attwater D., & John, C. R. (1997). Dykcjonarz świętych. Wrocław; Warszawa; Kraków.

Aymami, T. (2015, 12 octobris). Iconografia de la Virgen del Pilar de Zaragoza en las madallas devocionales. https://www.cruces-madallas.com

Białobłocki, K. (1991/1992). Zespół medalików z wykopalisk archeologicznych w Lubiniu pod Kościanem. Slavia antiqua, 33, 163–185.

Chudzińska, B. (1998). Dewocjonalia z nowożytnego cmentarzyska we wsi Maniowy na Podhalu. Kraków: Oficyna Cracovia.

Hiżycki, S. (2001). Medalik świętego Benedykta. Kraków.

Kołyszko, M. (2013). Dewocjonalia z końca XVI–XVIII wieku pochodzące z badań archeologicznych na terenie Polski (stan zachowania, identyfikacja, zagadnienia konserwatorskie). Toruń: Wyd-wo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.

Król, A. (2014, 15 marca). Medaliki św. Benedykta. http://medaliki.king22.pl/medaliki-sw-benedykta/

Niedźwiadek, R., & Tkaczyk, J. (2017). Nowe spojrzenie na dzieje Placu Litewskiego w Lublinie w świetle ustaleń archeologicznych. Rocznik Lubelski, 43. 285–325.

o. Wanat, B. J. (OCD). (1996). Walory artystyczne i założenia ideowe obrazu św. Józefa z kościoła ss. Karmelitanek w Dubnie. Rozwój jego kultu w XVIII i XIX w. Folia historica cracoviensia, 3, 113–134.

Wiewióra, M. (1995). Medalik świętego Benedykta odkryty podczas badań zespołu klasztornego w Trzemesznie. Studia z dziejów kultu religijnego. In A. Pobóg-Lenartowicz i M. Derwich (red.), Klasztor w kulturze średniowiecznej Polski, 9. Opole: Wydawnictwo św. Krzyża, 433–442.

Krzyż św. Benedykta (2014, 16 września). W kręgu sacrum. http://wkregusakrum.blogspot.com

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-25