Зиновій Тершаковець в усноісторичних і фольклорних джерелах
Ключові слова:
фольклорний персонаж, народна традиція, родинний наратив, сюжет, Українська повстанська арміяАнотація
Розглянуто фольклорну біографію одного з видатних діячів ОУН–УПА З. Тершаковця. Джерельною базою та об’єктом дослідження обрано матеріали інтерв’ю авторки, проведені в 2021 р. на малій батьківщині героя – у селах Якимчиці та Кліцько Комарнівської територіальної громади на Львівщині, одержані від респондентів, які були свідками подій національно-визвольного руху, та їхніх нащадків. Увагу зосереджено на основних моментах життя, про які народна пам’ять зберегла інформацію, своєрідно її проінтерпретувала та доповнила: імені, зовнішніх і внутрішніх характеристиках, діяльності та її значенні для підпільного руху, героїчній смерті. Констатовано, що у змалюванні зовнішності та рис характеру домінують позитивні конотації: красивий, білявий, вчений, інтелігент, українець. Простежено тяглість традиції, зокрема спорідненість з історико-героїчними переказами про козаків, опришків, стрілецькою оповідною творчістю.
Найповніше відображено в зібраних матеріалах діяльність З. Тершаковця, актуалізація якої пов’язана як із безпосередніми реальними контактами оповідачів із героєм, так із формуванням домислених, проінтерпретованих у руслі народної традиції моментів. Зауважено, що особливого впливу цієї традиції зазнав епізод загибелі З. Тершаковця в Оброшинському лісі, оскільки респонденти не були безпосередніми свідками події. Вказано на надзвичайно важливе значення оповідачів у транслюванні та збереженні даних про місцевих героїв. Акцентовано на особливій місії родинних історій у час тоталітаризму.
Посилання
ий канал. (2022, 18 червня). «Ми втрачаємо найкраще, а рашисти – генетичне сміття»: міський голова Дніпра Борис Філатов у «Рандеву». Телепрограма [Відеоматеріали]. https://www.5.ua/regiony/my-vtrachaiemo-naikrashchykh-a-rashysty-henetychne-smittia-miskyi-holova-dnipra-borys-filatov-u-randevu-280186.html
Бріцина, О. (2010). ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело: зб. наук. статей. Харків: ПП «ТОРГСІН ПЛЮС», 135−144.
Вронська, Т. (2014). Історична довідка про становлення і розвиток військового етикету у збройних формуваннях України. Військово-історичний меридіан. Електронний науковий журнал, 1(3). https://shron1.chtyvo.org.ua/Vronska_Tamara/Istorychna_dovidka_pro_stanovlennia_i_rozvytok_viiskovoho_etyketu_u_zbroinykh_formuvanniakh_Ukrainy.pdf
В᾽ятрович, В. (2007). Місце захоронення головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій. Український визвольний рух, 10, 323‒337.
В’ятрович, В. Забілий, Р., Дерев’яний, І., Содоль, П. (2011). Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. Львів.
Гель, І. (2003). Історія сіл Кліцка і Якимчиць: короткий нарис. Львів: Каменяр.
Гель, І. (відп. ред.). (2005). Родина Тершаківців: учений, політик, подвижник національної ідеї: матеріали науково-практичної конференції (Львів, 4 листопада 2003 р.). Львів.
Гузій, Р. (2006). Похоронні звичаї та обряди. В С. Павлюк (голов. ред), Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат (Т. 2: Етнологія та мистецтвознавство). Львів, 569–589.
Давидюк, Л. (2017). Наративний дискурс усних неказкових оповідань. Science and Education a New Dimension. Philology, 5(39)/143, 16–19.
Дем᾽ян, Г. (2003). Генерал УПА Олекса Гасин-«Лицар». Львів.
Дем’ян, Г. (записи та упоряд.). (2006). Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Львів.
Жайворонок, В. (2006). Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Київ: Довіра.
Закальська, Я. А. (2018). Мотивема «зрада» в ліриці національно-визвольних змагань першої половини ХХ століття. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 4, 29(68), 194‒199.
Інтерв’ю-1: Інтерв’ю М. Качмар з Бокало Марією Іванівною, 1938 р. н., записане в с. Якимчиці Львівського р-ну Львівської обл. 22 липня 2021 р. Архів автора.
Інтерв’ю-2: Інтерв’ю М. Качмар з Кузяків Ольгою Іванівною, 1951 р. н., записане в с. Кліцьку Львівського р-ну Львівської обл. 22 липня 2021 р. Архів автора.
Інтерв’ю-3: Інтерв’ю М. Качмар та О. Чікало з Курдидик Надією Стефанівною, 1934 р. н., записане в с. Бовшеві Бурштинського р-ну Івано-Франківської обл. 28 червня 2019 р. Архів автора.
Інтерв’ю-4: Інтерв’ю М. Качмар з Попович Любов’ю Андріївною, 1954 р. н., записане в с. Якимчиці Львівського р-ну Львівської обл. 22 липня 2021 р. Архів автора.
Інтерв’ю-5: Інтерв’ю М. Качмар зі Стельмах Наталією Григорівною, 1923 р. н., записане у с. Кліцьку Львівського р-ну Львівської обл. 22 липня 2021 р. Архів автора.
Іщенко, Є. О. (2020). Концепція «місць пам᾽яті» П᾽єра Нора в контексті досліджень про колективну пам᾽ять. Питання культурології, 36, 49‒59. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Качмар, М. (2022). Мотив зради у фольклорних повстанських наративах з Івано-Франківщини: індивідуальний вибір чи колективна патологія? Народознавчі зошити, 2, 327‒336. https://doi.org/10.15407/nz2022.02.327
Кирилюк, О. Л. (2020). Формування образу захисника в умовах інформаційної війни: лінгвокогнітивний аспект. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис», 8, 90–96. https://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.14
Кісь, О. (2016). Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. https://uamoderna.com/md/216-216
Коваль, Г. (2014). Колір як ознака образотворення в календарно-обрядовій поезії. Народознавчі зошити, 4, 733‒740.
Кузьменко, О. (2016). Фольклорний портрет героя-січовика Карпатської України: трагічна екзистенція та концептуальні форми її вираження. Народознавчі зошити, 2, 341‒351.
Кузьменко, О. (2018). Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів.
Кузьменко, О. (2020). «Ей гварила мамичка, же буде войничка»: образ світових війн в українській фольклорній картині світу. Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис. https://uamoderna.com/md/kuzmenko-war-in-folklore
Ломага, Ю. [Юрій] (2022, 6 листопада). Найбільша наша трагедія в тому, що вони шлють найгірших, а ми втрачаємо – найкращих. https://www.facebook.com/watch/?v=1812742255737787
Луньо, Є. (2006). Поетизація і героїзація Євгена Коновальця у народних піснях. Український визвольний рух, 8, 130‒152.
Луньо, Є. (2007). Постать Романа Шухевича в оповідному фольклорі Яворівщини. Український визвольний рух, 10, 267‒289.
Луньо, Є. (2012). Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити, 4, 890–907.
Луньо, Є. (2015). Повстанський героїчний епос і актуальні питання сучасного державотворення. В Є. Луньо (упоряд.), Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців (Т. 2: Яворів). Львів: Растр-7, 3‒20.
Луньо, Є. (2020). Народний переказ «Шухевич вбиває ворогів і героїчно гине»: ідейно-смисловий аспект. Народознавчі зошити, 3, 563‒572. https://doi.org/10.15407/nz2020.03.563
Мишанич, С. В. (1986). Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986.
Мишанич, С. (2003). Від факту до художнього узагальнення (майстерність оповідача). В Мишанич, С. Фольклористичні та літературознавчі праці, 1. Донецьк, 297–350.
Мороз, В. (2011). Зиновій Тершаковець-«Федір». Торонто; Львів: Літопис УПА.
Мушкетик, Л. (2014). Персонажі української народної казки. Київ: Український письменник.
Словник української мови: в 11 т. (1970‒1980). Київ: Наукова думка.
Сокіл, В. (2003). Українські історико-героїчні перекази: структурно-семантичний та поетичний аспекти. Львів.
Франко, І. (зібр., упоряд. і пояснив). (1907). Галицько-руські народні приповідки, 2/1. Етнографічний збірник, 23. Львів.
Чезнікова, Л. Ф., Зубкова, Л. В. (2011). Особливості мовного етикету українців (регіональний аспект). Культура народов Причерноморья, 214, 174–179.
Чікало, О. (2021). Образ українського повстанця у фольклорних наративах середини ХХ століття: особливості народної рецепції (на матеріалах з Волині та Прикарпаття). Народознавчі зошити, 1, 28‒39. https://doi.org/10.15407/nz2021.01.028
Шиприкевич, В. В. (1979). «Ой вербиченько, біле личенько». Культура слова, 17. Київ: Наукова думка, 76–81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
