Нові скарби прикрас скіфського часу з Надбужанщини
Ключові слова:
скарб, скіфська доба, гальштатський період, прикраси, сережки-завушниці, шпильки, намистини, нагомілкові браслетиАнотація
До наукового обігу введено рідкісні для скіфського часу Західної України два скарби прикрас із Надбужанщини, які тематично доповнили інформацію про здобутий раніше скарб. Зазначено, що ці своєрідні пам’ятки археології під умовною назвою Зубків-1, Зубків-2 і Зубків-3 випадково трапилися поблизу однойменного села Шептицького р-ну на Львівщині. Вказано, що речі, які зібрали місцеві жителі на розореній заплаві р. Білий Стік, правобережної притоки Західного Бугу, були передані до КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей».
Скарб Зубків-1 (2018) локалізовано на правобережній заплаві, неподалік багатошарового поселення з матеріалами лежницької групи культури ранньоскіфсього часу. До його депозиту віднесено п’ять бронзових цвяхоподібних прикрас зі сфероїдними головками. Нововідкриті скарби Зубків-2 і Зубків-3 (2022) знайдено на лівобережній заплаві, відстань між якими не перевищувала 0,1 км.
Зауважено, що перший із них репрезентують аналогічні 11 цвяхоподібних прикрас, оздоба із двома головками, уламок багатовиткової скрутки, а також 4 циліндричні намистини зі світло- і темно-синього скла (по 2); у складі скарбу Зубків-3 наявні 10 подібних до попередніх цвяхоподібних прикрас, які доповнюють 2 нагомілкові браслети, виготовлені із бронзових прутів, потоншені кінці яких частково накладаються.
Констатовано, що більшість українських дослідників скіфських оздоб функційно пов’язують такі цвяхоподібні вироби зі сережками, польські – із завушницями. Подібні за формою артефакти із загостреними кінцями стержнів знайдено на території Польщі, переважно в тарнобжезькій лужицькій культурі, які А. Ґавлік виокремила як тип «Сокольники», варіант Б.
Визначено, що нагомілкові браслети зі скарбу Зубків-3 наближено відповідають типу Ia1 за триступеневою класифікацією М. Мацієвські: неорнаментовані, симетричні, із прямими кінцями країв, що частково накладаються один на одного. Вказано, що подібні предмети трапляються у закритих комплексах лужицької культури.
Встановлено, що прикраси типологічно наближені до спіралеподібної зі скарбу Зубків-2, хронологічно тривалі і не є надійним хроноіндикатором.
Зазначено, що «вічкові» намистини вважають фінікійськими виробами, які на рубежі IX/VIII ст. до н. е. заполонили Середземномор’я, згодом проникли в різні куточки Європи, зокрема у Скіфію, і звідти – на терени Ліво- та Правобережної України. Ці оздоби з «бородавками» прийнято датувати V–IV cт. до н. е. Стверджено, що саме цей хронологічний маркер, а також порівняльно-типологічний аналіз подібних виробів нагомілкових браслетів, вказують на час існування зубківських скарбів, що припадає на VII–IV ст. до н. е., можливо з нахилом на V–IV ст. до н. е.
Посилання
Алексеева, Е. М. (1978). Античные бусы Северного Причерноморья. Свод археологических источников, Г1-12/2. Москва: Наука.
Бабенко, Л. И. (2005). Песочинский курганный могильник скифского времени: монография. Харьков: Райдер.
Бардецький, А. (2021). Парне поховання милоградської культури Бродівське на Острожчині. Острозький краєзнавчий збірник, 13, 254–281.
Білас, Н., Бугай, П., Конопля, В. (2020). Дослідження в басейні Білого Стоку. Львівський археологічний вісник, 5, 41–71.
Білас, Н., Сілаєв, О., Бугай, П., Конопля, В. (2012). Розвідкові роботи в басейні р. Білий Стік. Львівський археологічний вісник, 2, 4–31.
Бойко, Ю. Н., Берестнев, С. И. (2001). Погребения VII–IV вв. до н. э. курганного могильника у с. Купьеваха (Ворсклинский регион скифского времени). Харьков: Каравелла.
Бугай, П., Войнаровський, В., Конопля, В. (2009). Памʼятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина). Археологічні джерела Львівщини, 4. Львів.
Бугай, П., Войнаровський, В., Конопля, В. (2012). Памʼятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина). Каталог, 2. Львів.
Бугай, П., Конопля, В. (2012). Пам’ятка Волиця – За церквою в світлі нових досліджень. Львівський археологічний вісник, 2, 32–38.
Бугай, П., Ковальський-Білокрилий, Я., Конопля, В. (2020). Нові знахідки бронзових прикрас ранньоскіфського часу з Надбужанщини. Львівський археологічний вісник, 5, 154–160.
Геренчук, К. І. (ред.). (1972). Природа Львівської області. Львів: Видавництво Львівського університету.
Клочко, Л. (2007). Шпильки у вбранні населення Скіфії. В Л. В. Строкова та ін. (ред. кол.), Музейні читання: матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки» (Київ, 11–12 грудня 2006 р.). Київ, 28–41.
Клочко, Л. (2016). Декоративні елементи жіночого вбрання на землях правобережної Скіфії. Археологія і давня історія України, 2/19, 103–113.
Конопля, В., Бугай, П. (2016). Дослідження в басейні р. Білий Стік. Львівський археологічний вісник, 3, 33–49.
Конопля, В., Бугай, П., Яріш, В. (2018). Обстеження в басейні річки Білосток. Львівський археологічний вісник, 4, 59–78.
Ковпаненко, Г. Т. (1981). Курганы раннескифского времени в бассейне р. Рось. Києв.
Лобай, Б. (1977). Кургани скіфського часу на Вінничині. Археологія, 21, 77–84.
Медведская, И. Н. (1992). Периодизация скифской архаики и древний Восток. Российская археология, 3, 86–107.
Михальчишин, І. (1993). Список пам’яток стародавньої історії львівської області. Львів.
Павлів, Д. (1993). Нові пам’ятки лужицької культури на Заході України. В Л. І. Крушельницька (відп. ред.), Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли Дністра і Прип’яті. Київ: Наукова думка, 11–56.
Петренко, В. Г. (1978). Украшения Скифии VII–III вв. до. н. э. Свод археологических источников, Д4-5. Москва: Наука.
Полин, С. В. (1996). Про хронологію ранньоскіфської культури. Археологія, 4, 115–126.
Скорый, С. А. (2003). Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи (проблема выделения иранского этнокультурного элемента). Києв.
Шрамко, Б. А. (2016). Дослідження памʼяток в басейнах Сіверського Дінця і Ворскли. В І. І. Корост (відп. ред.), Більське городище в наукових працях Б. А. Шрамка. Котельва; Харків, 68–69.
Эрлих, В. Р. (2015). О некоторых стеклянных украшениях могильника Псенафа. В В. Р. Эрлих, Г. Л. Годизов, Ф. Х. Суалейманова (отв. ред.), Северный Кавказ: искусство в контексте времени: материалы Международной научной конференции (Майкоп, 9–11 октября 2015 г.). Майкоп, 5–13.
Bajda-Wesołowska, A., Bochnak, T., & Hozer M. (2014). Bogaty grób kobiecy z wczesnej epoki żelaza odkryty w miejscowości Zabłotce, pow. Jarosławski, stan. 27. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 35, 105–125.
Blajer, W. (1999). Skarby ze starszej i środkowej epoki brązu na ziemiach polskich. Prace Komisji Archeologicznej, 30. Kraków.
Bukowski, Z. (1977). The Scythian Influence in the Area of Lusatian Culture. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.
Chomentowska, B. (1960). Brązowy skarb halsztacki z miejscowości Ginetówka, pow. Grójec. Światowit, 23, 495–522.
Czopek, S. (2005). Cmentarzyska jako element regionalnej struktury osadniczej na przykładzie nekropoli tarnobrzeskiej kultury łużyckiej. Przegląd Archeologiczny, 53, 53–85.
Czopek, S. (2016). O niektórych problemach periodyzacji i chronologii względnej na przykładzie tarnobrzeskiej kultury łużyckiej. Наукові студії, 9, 136–148.
Durczewski, D. (1961). Skarby halsztackie z Wielkopolski. Przegląd Archeologiczny, 13/35, 7–108.
Gawlik, A. (2007). Geneza zausznic gwoździowanych. Studia nad epoką brązu i wczesną epoką żelaza. In J. Chochorowski (Ed.), Księga poświęcona Profesorowi Markowi Gedlowi na pięćdziesięciolecie pracy w Uniwersytecie Jagiellońskim. Kraków, 219–240.
Gawlik, A. (2009). Elementy miłogradzkie w środowisku kultury łużyckiej Polski południowo-wschodniej. In S. Czopek, & K. Trybała-Zawiślak (Eds.), Tarnobrzeska kultura łużycka. Źródła i interpretacje. Rzeszów, 177–189.
Kłosińska, E. (2005). Na południowo-wschodnich peryferiach popielnicowego świata-sytuacja kulturowa i osadnicza w młodszej epoce brązu i wczesnej epoce żelaza w dorzeczu Huczwy i górnego Bugu. In S. Czopek, S. (Ed.), Problemy kultury wysockiej. Rzeszów, 161–192.
Kłosińska, E. (2013). Zapomniany skarb ozdób brązowych z miejscowości Skwarne, pow. Mińsk Mazowiecki. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 34, 139–147.
Kowalski-Biłokryłyy, J. (2012). Chronologia grupy zachodniopodolskiej scytyjskiego kręgu kulturowego. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 16, 160–189.
Maciejewski, M. (2019). Brązy stanomińskie i chronologia wczesnej epoki żelaza. Próba uchwycenia nowej perspektywy. Śląskie Sprawozdania Archeologiczne, 61, 7–83.
Moskwa, K. (1963). Kolczyki gwoździowate z cmentarzyska kultury łużyckiej odkryte w Trzęsówce, pow. Kolbuszowa. In K. Jażdżewski, W. Hensel, & W. Kočka (Eds.), Munera archaeologica Iosepho Kostrzewski quinquagesimum Annom optimarum artium studies deditum peragenti ab amicis, collegis, discipulis oblata. Poznań, 253–259.
Sulimirski, T. (1931). Kultura wysocka. Kraków.
Sulimirski, T. (1936). Scytowie na zachodniem Podolu. Lwów.
Szaraniewicz, I. (1900). Cmentarzyska przedhistoryczne w Czechach i Wysocku, w powiecie brodzkim, odkryte w 1895, 1896 i 1897. Teka Konserwatorska: rocznik Koła c.k. Konserwatorów Starożytnych Pomników Galicyi Wschodniej, 2, 1–30.
Trachsel, M. (2004). Untersuchungen zur relativen und absoluten Chronologie der Hallstattzeit Universitätsforschungen zur prähistorischen Archäologie, 104. Bonn.
Truffa-Giacheta, M., Gratuzeb, B., Ozainnea, S., Mayora, A., & Huysecoma, E. (2019). A Phoenician glass eye bead from 7th–5th c. cal BCE Nin-Bèrè 3, Mali: Compositional characterisation by LA–ICP–MS. Journal of Archaeological Science, 24, 748–758.
Żurowski, J. (1927). Skarby halsztackiego okresu z doliny Dunajca (odbitka z Prac i Materiałów Antropologiczno-Archeologicznych i Etnograficznych, wydanych staraniem Komisji Antropologicznej Polskiej Akademii Umiejętności, 4/1). Warszawa; Kraków; Lublin; Łódź; Paryż; Poznań; Wilno; Zakopane: Księgarnia Gebethnera i Wolffa.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
