За «Українську школу»: волинські посли та сенатори на захисті українського шкільництва в 1930-х роках
Ключові слова:
шкільництво, приватні гімназії, асиміляція, утраквізм, «волинський експеримент», Українська парламентарна репрезентація Волині, Друга Річ ПосполитаАнотація
Розглянуто освітню діяльність волинських парламентарів, спрямовану на захист україномовного шкільництва в 1930-х роках. Доведено, що в питаннях освіти вона була обумовлена важким становищем україномовного шкільництва з огляду на мову навчання, високий рівень неписьменності, недостатню кількість українських шкіл.
Вперше до наукового обігу запроваджено архівні документи, міжвоєнну періодику, що дало змогу проаналізувати основні вимоги щодо розвитку освіти помірковано налаштованих до влади українських послів і сенаторів від Волинського воєводства, простежити реакцію на це польської адміністрації.
З’ясовано, що на волинських парламентарів ІІІ–V каденцій, що обиралися у 1930-х роках, значною мірою впливала політична ситуація у воєводстві, зокрема «волинська програма» Г. Юзевскі. Проаналізовано політичні погляди волинських послів і сенаторів, обґрунтовано їхні практичні дії, зокрема меморандуми, запити, звернення щодо освітніх проблем. Доведено, що парламентарі від Волині систематично наголошували на необхідності скасування закону від 31 липня 1924 р., відомого як «закон Грабського», збільшенні кількості початкових шкіл на Волині, праві українських дітей навчатися рідною мовою, покращенні матеріального стану українських приватних гімназій та їх удержавлення, забезпеченні прав українських учителів. Констатовано, що, незважаючи на системну актуалізацію освітніх проблем парламентарями Волині, наступ на українське шкільництво у Другій Речі Посполитій був державницьким, покликаним інтегрувати Волинь до складу Польської держави, і тривав упродовж усього міжвоєнного періоду. Зазначено, що, незважаючи на тиск влади на українське шкільництво, помірковано налаштовані парламентарі не ставили під сумнів ідею польсько-українського співжиття.
Виснувано, що всі спроби легітимно захищати освітні права українців в умовах польської дискримінаційної політики залишилися нереалізованими, хоча робота вчителів у приватних українських гімназіях і громадсько-політична ситуація в регіоні призвели до появи молодого покоління українців, які були налаштовані радикально вирішувати національне питання в Польщі.
Посилання
Бюджет і українські домагання. (1937, 28 січня). Волинське слово, 4, 1.
Вісті з Волині. (1922, 27 травня). Рідний край, 105, 2.
Віче у Львові. (1923, 3 жовтня). Діло, 146, 1.
Власенко, В. (2001). До біографії С. П. Тимошенка. Сумська старовина, 8–9, 96–97.
Волинське слово. (1938, 2 жовтня). 27, 3.
Герасимович, І. (1925). Збройна і культурна війна. Львів: Накладом автора.
Господарча Академія на Волині. (1927, 14 січня). Українська нива, 2, 3.
Давидюк, Р. (2014). З поляками за Україну: Наддніпрянська еміграція в суспільно-політичному житті міжвоєнної Волині. Рівне: ПП ДМ.
Давидюк, Р. (2022). Посол на десять місяців: Друга світова війна у долі Володимира Косидла. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 97–108.
ДАВО-1: Державний архів Волинської області (Держархів Волинської обл.), ф. 1 (Волинське воєводське управління державної поліції, м. Луцьк), оп. 1, спр. 10, арк. 76–77.
ДАВО-2: Держархів Волинської обл., ф. 46 (Волинське воєводське управління, м. Луцьк. Волинського воєводства. 1921–1939 рр.), оп. 1, спр. 8, арк. 44.
ДАВО-3: Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 3, спр. 319, арк. 15.
ДАВО-4: Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр. 4671, арк. 1–18.
ДАВО-5: Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр. 4832, арк. 19.
ДАРО-1: Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф. 30 (Рівненське повітове староство Волинського воєводства), оп. 18, спр. 1017, арк. 87.
ДАРО-2: Держархів Рівненської обл., ф. 30, оп. 20, спр. 841, арк. 42.
ДАРО-3: Держархів Рівненської обл., ф. 33 (Прокуратура Рівненського окружного суду), оп. 4, спр. 49, арк. 36 зв., арк. 49.
ДАРО-4: Держархів Рівненської обл., ф. 33, оп. 4, спр. 74, арк. 13.
ДАРО-5: Держархів Рівненської обл., ф. 479 (Волинське українське об’єднання, м. Рівне), oп. 1, спр. 7, арк. 1–2.
ДАТО: Державний архів Тернопільської області (Держархів Тернопільської обл.), ф. 2 (Кременецьке повітове староство Волинського воєводства), оп. 3, спр. 68, 16 зв.
Діло. (1934, 17 березня). 70, 7.
Доброчинська, В. (2016). Рівненська українська гімназія (1923–1939 рр.): культурно-освітній феномен на тлі доби. Рівне: ПП Дятлик М.
Зайцев, О. (2022). Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922–1939). Львів.
Крамар, Ю. (2015). Західна Волинь 1921–1939 рр.: національно-культурне та релігійне життя. Луцьк: Вежа-Друк.
На парламентському терені. (1937, 21 січня). Волинське слово, 3, 1.
Нацгромадське життя Волині. (1937, 4 березня). Волинське слово, 9, 2.
Огляд шкільництва. (1923, 23 вересня). Шкільництво на українських землях під Польщею. Учитель, 12–13, 4.
Освіта – то підстава сили нації. (1937, 19 грудня). Волинське слово, 37, 3.
Панасюк, В. (1998). Організація шкільництва у Волинському воєводстві в 20-ті роки: до проблеми польсько-українського порозуміння. Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 3, 82–87.
Післявиборчі рефлексії. (1938, 13 листопада). Волинське слово, 31, 2.
Право на працю української інтелігенції. (1937, 11 лютого). Волинське слово, 6, 1.
Присуд у справі Крем’янецького «Юнака». (1934, 7 січня). Українська нива, 1–2, 6.
Промова посла І. Пулавського. (1934, 20 вересня). Українська нива, 28, 2.
Промова С. Тимошенка. Потреби українського громадянства. (1936, 25 червня). Українська нива, 2, 3.
Розпорядження міністра освіти. (1927). Рідна Школа, 2, 9.
Руда, О. (2019). Національно-освітня політика урядів Польщі щодо населення Галичини в 20–30-х роках ХХ століття: реалізація та рецепції. Львів.
Салевський, В. (1956). Дебют в Женеві. В Л. Дражевська та ін. (редкол.), Симон Петлюра: статті, листи, документи, 1. Нью-Йорк: УВАН, 355.
Смирнов, А. (2008). Мстислав (Скрипник): громадсько-політичний і церковний діяч: 1930–1944. Київ: Смолоскип.
У світлі волинських потреб. (1937, 1 січня). Волинське слово, 1, 6.
Українська нива-1: Українська нива. (1931, 15 липня). 22–23, 2.
Українська нива-2: Українська нива. (1934, 19 березня). 10, 2.
Українська нива-3: Українська нива. (1935, 7 січня). 1–2, 2.
Українська нива-4: Українська нива. (1936, 16 лютого). 6, 2.
Українська нива-5: Українська нива. (1936, 6 вересня). 12, 1.
Хочемо працювати для добра українського народу й Польщі. (1937, 25 лютого). Волинське слово, 8, 1.
Цілоденна українська дебата у соймі. (1939, 22 лютого). Діло, 40, 7.
Шкільництво на Волині. (1936, 23 вересня). Українська нива, 14, 1.
AAN: Archiwum Akt Nowych w Warszawie (AAN), zespół 8. Prezydium Rady ministrów, Protokoły Komitetu Politycznego Rady Ministrów. Rektyfikat – 56, t. 8, k. 38.
Hołówko, T. (1932). Ostatni rok. Warszawa.
Іwanicki, M. (1975). Oświata i szkolnictwo ukraińskie w Polsce w latach 1918–1939. Siedlce: Wydawnictwo Uczelniane WSP w Siedlcach.
Mauersberg, S. (1968). Szkolnictwo powszechne dla mniejszości narodowych w Polsce w latach 1918–1939. Wrocław; Warszawa; Kraków: Ossolineum.
Statystyka szkolnictwa, 1937/1938. (1939). Warszawa, 27.
Syrnyk, M. (1996). Ukraińcy w Polsce 1918–1939. Oświata i szkolnictwo. Wrocław: Krynica Desing Studio.
Szumiło, M. (2007). Ukraińska Reprezentacja Parlamentarna w Sejmie i Senacie Rzeczypospolitej (1928–1939). Warszawa: Wydawnictwo Neriton.
Zaporowski, Z. (1992). Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919–1939: działalność posłów, parlamentarne koncepcje Józefa Piłsudskiego, mniejszości narodowe. Lublin: Wydawnictwo UMCS.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
