Розгортання організаційної діяльності Народного союзу німців Угорщини (Фольксбунду) на Закарпатті (1938–1944)
Ключові слова:
Народний союз, Закарпаття, німецька меншина, націонал-соціалізмАнотація
Представлено діяльність та організаційні намагання Народного союзу німців Угорщини (Фольксбунд) на Закарпатті в 1938–1944 рр. Зазначено, що Народний союз засновано в листопаді 1938 р. як організацію, що представляла німецьку меншину в Угорщині. Встановлено, що 1939 р. угорський уряд дозволив Народному союзу німців здійснювати свою діяльність лише як культурній організації, однак, згідно з т. зв. Віденською угодою про права народних меншин (30 серпня 1940 р.) між Королівством Угорщини та Німеччиною, він став єдиною легітимною організацією німецької меншини в Угорщині, визнаною державою, – об’єднанню було надано повну свободу діяльності, зокрема й у поширенні націонал-соціалістичної ідеології.
Метою дослідження визначено проаналізувати діяльності й організаційні намагання Фольксбунду на Закарпатті в 1938–1944 рр. Опрацьовано документи, що зберігаються в Берегівському відділі Закарпатського обласного державного архіву. Зокрема, використано записи головних єпископів Унгського й Угочанського комітатів, документи Марамороської адміністративної експозитури, а також записи голови м. Унгвар. Констатовано, що в цих фондах міститься, наприклад, частина документів груп Народного союзу, які діяли в Ужгороді та Марамороському комітаті. Стверджено, що праці Н. Шпанненбергера, Л. Тілковського, А. Грьобер, Р. Офіцинського та Ж. Вітарі створюють теоретичну й методологічну бази для вивчення цієї теми.
Зазначено, що в 1938–1944 рр. Закарпаття входило до складу Угорського королівства, на той час у регіоні проживало близько 13 тис. німців, яких намагався завербувати Фольксбунд. Зауважено, що організаційна робота в регіоні розпочалася 1939 р., а до 1941 р. Народний союз створив свої базові організації у близько 38 населених пунктах Закарпаття, проте про його діяльність відомо небагато – тривалий час у працях, присвячених історії краю, про німецьку меншину лише згадували побіжно або ж розглядали в кількох абзацах.
Посилання
ДАЗО-1: Державний архів Закарпатської області (Держархів Закарпатської обл.), ф. 94 (Ужгородський бургомістр, м. Ужгород Ужанської жупи), оп. 5, спр. 119, арк. 1–26.
ДАЗО-2: Держархів Закарпатської обл., ф. 162 (Марамороська адміністративна експозитура, м. Хуст Марамороської жупи), оп. 3, спр. 922, арк. 1–141.
ДАЗО-3: Держархів Закарпатської обл., ф. 340 (Хустський окружний начальник, м. Хуст Марамороської жупи), оп. 1, спр. 317, арк. 54.
ДАЗО-4: Держархів Закарпатської обл., ф. 1076 (Нодьдоброньський районний нотаріат, с. Нодьдобронь Ужгородського округу Ужанської жупи), оп. 1, спр. 10, арк. 9.
Офіцинський, Р. (2010). Національно-культурна політика. В М. Вегеш, Ч. Фединець (ред.), Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 178.
Eiler, F. (2019). A magyarországi német szervezetek helyi és regionálisszintű aktivitása 1924 és 1945 között. Budapest. https://kisebbsegkutato.tk.hu/adatbazis/nemet-aktivitas-1924-es-1945-kozott?keyword=Ukrajna&f_842
Eiler, F. (2023). Érdekképviselet a semmiből. A Magyarországi Német Népművelődési Egyesület hálózat- és közösségépítése (1924–1940). Regio, 1, 4.
Gröber, A. (2021). Von der Minderheit zur Volksgruppe: Die Deutschen in der Karpatenukraine 1920–1944. Komárno; Šamorín: Forum Inst., 177, 189.
KMH-1: Kárpáti Magyar Hírlap. (1939, augusztus 10 20. évf.), 181, 4.
KH-1: Kárpáti Híradó. (1941. június 1 18. évf.), 123, 5.
KSH-1: Központi Statisztikai Hivatal. (1990). Az 1941. évi népszámlálás. Demográfiai adatok községek szerint, 8, 363.
Kovács, Z. A., & Számvéber, N. (2001). A Waffen-SS Magyarországon. Budapest: Paktum, 24.
Maruszics, E. (2024) A Volksbund szervezési törekvései Kárpátalján (1938–1944). Regio, 1, 36–37, 39, 43.
Marchut, R. (2012). A Volksbund tevékenysége a szatmári svábok körében (1940–1944). In P. Virag (Ed.), 300 de ani de la colonizarea şvabilor dunăreni în comitatul Satu Mare. Satu Mare: Editura Muzeului Satmarean, 57–60.
Marchut, R. (2020). A helyi közigazgatás viszonya a német kisebbségi törekvésekhez (1920–1940). In F. Eiler, & Á. Tóth (Eds.), A magyarországi németek elmúlt 100 éve. Nemzetiségpolitika és helyi közösségek. Budapest: Argumentum Kiadó, 63.
Márkus, B. (2022). A német kisebbség női tagjai a háború éveiben. Szerepvállalás, konfliktusok és következmények Volksbund. In P. Virányi (Ed.), Nők a hátországban. Női sorsok és szerepek a második világháború alatt. Pécs: Kronosz Kiadó, 356.
Molnár, D., E. (2017). A kárpátaljai németség szovjet hadifogolytáborokba hurcolása és internálása (1944–1946). In D. E. Molnár, & D. I. Molnár. (Eds.), Hadifogság, Málenkij robot, Gulág. Kárpát-medencei magyarok és németek elhurcolása a Szovjetunió hadifogoly- és kényszermunkatáboraiba (1944–1953). Beregszász; Ungvár: «RIK-U» Kiadó, 250, 254, 258–259.
NÚ-1: Nemzeti Újság. (1939, július 21 21. évf.), 164, 2.
PH-1: Pesti Hírlap. (1940, augusztus 13 62. évf.), 183, 4.
Spannenberger, N. (2005). A magyarországi Volksbund Berlin és Budapest között 1938–1944. Budapest: Lucidus, 195–196, 211.
Tilkovszky, L. (1967). Revízió és nemzetiségi politika Magyarországon, 1938–1941. Budapest: Akadémiai Kiadó, 187.
Tilkovszky, L. (1981). Ungarn und die deutsche «Volksgruppenpolitik», 1938–1945. Budapest: Akadémiai Kiadó, 191.
Váradi, N. (2019). Etnikai tisztogatások, egyházüldözés Kárpátalján, 1944–1946. Betekintő, 4, 107.
Vitári, Zs. (2012). A Hitlerjugend és Délkelet-Európa. Budapest: Gondolat, 372.
Vitári, Zs. (2015). Volksbund és ifjúság – Dokumentumok a magyarországi német ifjúság történetéből (1925–1944). Budapest: Kronosz Kiadó, 128, 148, 244.
Vitári, Zs. (2021). A Német Ifjúság háborús szerepvállalása. In P. Virányi (szerk.), A háború sodrásában Európa, 1944–1945. Budapest: Gondolat Kiadó, 10–12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
