Початки радянських соціологічних досліджень у Львові: монографія «Соціальні перетворення в радянському селі. На прикладі сіл західних областей Української РСР» (1976)

Анотація

Реконструйовано основні етапи процесу підготовки й видання монографії та виокремлено специфіку науково-дослідного процесу, спрямованого на її появу. Акцентовано увагу на наявності вагомих внутрішніх і головно зовнішніх чинників, які визначали неминучі труднощі в досягненні задуму, який повинна була репрезентувати монографія. Показано, що перед колективом новоствореного 1967 р. відділу конкретно-історичних досліджень Інституту суспільних наук було поставлено завдання впродовж 1967–1971 рр. провести соціологічне дослідження на тему «Соціалістичні перетворення в західноукраїнському селі», виконання якої мало завершитися підготовкою колективної монографії.

Зазначено, що складання плану і програми складного й масштабного проєкту покладалося на осіб, серед яких не було жодного професійного соціолога. Вказано, що через брак спеціальних знань і відсутність досвіду проведення соціологічних досліджень у співробітників відділу, їхня практична робота, особливо на початках, не відповідала певним методологічним стандартам. Зауважено, що на той час така ситуація аж ніяк не була винятком в Україні.

Вказано мету наукового дослідження й основні засоби її досягнення. Наголошено, що в дослідженні було надано перевагу анкетному методу збору інформації, який давав змогу одержати максимально можливу, багату подробицями, здебільш унікальну інформацію про соціальну реальність західноукраїнського села. Показано основні досягнення дослідницької пошукової роботи соціологів і визначено їх персональний склад та конкретну участь у реалізації наукового проєкту. Засвідчено, що на основі залучення нових джерел, передовсім матеріалів соціологічних досліджень й експедиційних обстежень, їм вдалося створити широку і різнобічну інформаційну основу про реальну ситуацію в соціально-економічному житті та духовному світі західноукраїнського селянина, яку автори, попри всю залежність від ідеологічних «завдань», намагалися використати у своїх текстах задля наближення до історичної правди.

Показано, що в умовах тогочасної історичної реальності, коли ідеологічний тиск і цензура зробили неможливим пошук наукової істини, їхні творчі потуги були приречені на поразку. Констатовано, що після примусового доопрацювання та редагування рукопису монографії з огляду на цензуру, без якої її публікація була неможлива, книжка, оригінальна за задумом і досі неповторна в українській соціології, значною мірою втратила первісний автентичний зміст.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-186-206