Витончена чуттєвість у час гучних барабанів: до питання провідних мотивів поезії Володимира Кобилянського

Анотація

Узагальнено основні, раніше виокремлені, мотиви поезії В. Кобилянського, переглянуто їх із позиції сьогодення, зокрема усунуто обов’язковий для критиків радянського періоду ідеологічний чинник літературознавчої рецепції. Крізь призму біографії проаналізовано «буковинський» і «київський» періоди творчості поета. Схарактеризовано чернівецьке середовище зростання поета, акцентовано на його естетичних орієнтирах, проаналізовано причини еміграції. Окреслено контекст побутування В. Кобилянського в Києві та причетність літератора до близьких йому естетично символістських об’єднань «Біла студія», «Музагет» й еклектичного «Мистецького льоху».

Простежено основні публікації В. Кобилянського – як поетичні, так і літературознавчі. Виявлено ідіостильові прийоми, мотиви й концепти, раніше незауважені. Зокрема, наголошено на свідомій експериментальності здебільша символістських його поетичних пошуків, роботі з мовою, випробуванні лірики в різних поетичних модусах. Зауважено урбаністичні мотиви, вільну й оригінальну, навіть специфічну, гру асоціаціями та алюзіями, значну тематичну різноманітність. Проаналізовано поезії «Буковинські мотиви», «Люблю я рев і рик…», «Сипле, сипле сад самотній», «Верховинський бір», «Я сокіл з гір», «Так смутно-прекрасні…».

Поряд з уже осмисленим дослідниками концептом лірики В. Кобилянського – «краси переходу як найвищої краси», зауважено ще один важливий і домінантний для лірики – «кордоцентризм», який виявляється в низці поетичних текстів, зокрема у віршах «Три роки як кинув я..», «У тебе, коханий мій краю», «Хто так хутко…», «Є в серці поета…», «Шматочок неба», «О пісне, незагоєний болю!..» та ін. Акцентовано також на важливому мотиві «храму чи замку над водою», який хоча і є символом, але відсилає до цілком реальних прецедентів.

DOI: https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-271-279